Work-life balance: розкіш чи необхідність?

Цього вівторка в Telegram каналі TAS life ми проводили опитування, результати якого, зізнаюсь, трохи збентежили та надихнули поговорити із вами про "Work-life balance", або ж "Баланс між роботою та особистим життям".
Власне, ось ці результати перед вами:

З 39 осіб, що взяли в участь в опитуванні, майже 60% присвячують роботі до 70 відсотків свого життя.
Багато це, чи цілком нормально і хто має вирішувати, коли варто щось міняти? Ось про це і поговоримо )

Вперше про принцип Work-life balance заговорили у Великій Британії близько 50 років тому, щоб описати баланс між часом, який людина присвячує роботі, та іншими сферами її життя.
Work-life balance - це можливість створити такий розпорядок дня (та життя вцілому), при якому людина зможе максимально реалізувати свої інтереси та цінності і, в результаті, отримати повне задоволення від життя.

Однак, готуючи цей матеріал, в мене склалось враження, що відношення в більшості сучасних українців до принципів Work-life balance схоже на відношення, скажімо, до регулярного відвідування спортзалу, консультацій із психологом, або ж щоденних медитацій: "Так, штука хороша, нічого не маю проти, але не в цьому житті і не з моїм графіком"

Про цей баланс знають, напевно, всі - причому, і робітники і роботодавці, однак переважна більшість перших і майже 98% (це статистичні дані) других не вважають за необхідне вносити зміни в звичний робочий процес та у відношення до роботи вцілому.
По-перше, велику роль тут відіграє наш менталітет, виховання та історія. Стаханівські досягнення, п'ятирічки за три роки і подібні "партзавдання", хоч і залишились, на щастя, в минулому, однак шанобливе ставлення до трудоголізму і різноманітних "трудових подвигів", а також нехтування власним здоров'ям заради спільного "світлого майбутнього" досі сидить в нашій підсвідомості.
Додайте сюди ж і західно-капіталістичні цінності із їх "Nothing personal, just business" і культ успішного успіху, який панує останні десятиліття та вимірюється суто матеріальними досягненнями.
Плюс не райдужне економічне становище в країні, коли далеко не кожен може покрутити носом від понаднормових та гордо піти шукати роботу з більш прийнятним графіком.

Тож на виході отримуємо культуру, в якій на перше місце людина ставить роботу, яка приносить гроші, і потім намагається якось підлаштуватись із відпочинком, особистим життям, дітьми, спортом, хобі... Чи з хобі це я вже загнула? :)

Ви, напевно, зараз скажете - Ну, що поробиш, таке життя! Ринок диктує свої правила.

Однак, правда в тому, що від цих "щурячих перегонів" на роботі у гонитві за успіхом/грошима/підвищенням/визнанням (підставте своє) програють і працівники, і роботодавці.

Адже - неймовірний факт - людський організм не призначений - ні фізично, ні інтелектуально, ні емоційно - для постійної виснажливої роботи і пов'язаного із нею стресу.

Якщо ви працюєте більше 40-50 годин на тиждень, результативність від понаднормової роботи швидко скорочується і незабаром йде в мінус. До цього висновку дійшов ще Генрі Форд на початку XX століття, вивчаючи процес виробництва щоб збільшити свої прибутки.
Тож, чим більше ви віддаєте всього себе роботі - тим менше результату це приносить.

Цікаво, що б сказав пан Форд, дізнавшись, що, згідно останнього опитування, 94% кваліфікованих фахівців у США постійно працюють більше 50 годин на тиждень?

А бізнес Великої Британії щорічно втрачає 77 мільйонів фунтів стерлінгів (це трохи менше 3 мільярдів гривень) через вигоряння працівників та супутніх з цим витрат на лікарняні, відпустки, ротацію кадрів, виробничі помилки і т.д.

В Україні ситуація не набагато краща. Хоча подібної офіційної статистики і не ведеться, за підрахунком фахівців, що займаються проблемою вигоряння та депресії через перевтому, з цією проблемою стикається щонайменше 30% українців.

Це ще не всі "бонуси" )))
Той, хто працює більше 55 годин на тиждень, має підвищений ризик захворювань серця, інсульту, а також майже вдвічі вищий ризик розвитку депресії та панічних атак.

І ще одне цікаве дослідження 2019 року виявило, що:

В середньому протягом робочого дня працівник проводить за комп'ютером 5 годин, з яких лише 2 години 48 хвилин є дійсно продуктивними.
21% робочого часу витрачається на балачки, читання новин і чатики з друзями
При цьому 28% робітників починають свій робочий день до 8:30 ранку (а 5% ще до 7-ї)
40% робітників використовують комп'ютер для роботи після 10 вечора
26% роботи береться "додому"
А 33% робітників зізналися, що працюють ще й на вихідних.

Сподіваюсь, мені вдалось довести вам, що впахуватись на роботі в режимі нон-стоп - це не норма? ))

І, до речі, про норму.
Не хотілося б формувати думку, що принцип "Work-life balance" - це про режим "8 годин сну - 8 годин роботи - 8 годин відпочинку" - для всіх і кожного і жодних винятків!
Ні, це далеко не так!
Тут не може бути ніяких стандартних рекомендацій, адже мова йде про внутрішній баланс кожної конкретної людини та її власне бажання реалізувати себе в різноманітних сферах.
Тож, якщо ви відчуваєте, що робота займає майже все ваше життя, а після неї хочеться лише доповзти до ліжка; якщо не вистачає сил і часу на сім'ю, улюблене хобі чи на заняття спортом; якщо не покидає відчуття, що життя проходить повз - це сигнал того, що потрібно щось змінювати ;)

Це, напевно, основна думка цієї статті: кожна людина має прагнути досягти гармонії в житті та задоволення від самого факту свого існування та від того, як вона живе.

Чому "збалансований" робітник - це вигода і для бізнесу?

В компаніях, які дотримуються принципів "work-life balance" на 25% менше плинність кадрів
24% людей, які отримали можливість працювати з дому хоча б раз на тиждень, відзначили, що їх продуктивність збільшилась
33% працівників, що мають гарний баланс між роботою та особистим життям, відповіли, що не планують змінювати поточне робоче місце.
І, нарешті, компанії, які мають програми з "work-life balance" витрачають на 50% менше на медичне обслуговування працівників.

Тож тепер переходимо до практичної частини та вчимось балансувати життя робоче із життям особистим ;)

Не ігноруйте ознаки втоми або хвороби

Відчуваєте дискомфорт в тілі, щось болить, піднімається температура - ні в якому разі не ігноруйте це!
Подібні «геройства» призводять до того, що ви можете захворіти і взагалі перестати працювати на якийсь час.
Щоб підтримувати себе в тонусі - щодня робіть фізичні вправи, перерву на руханку, виходьте на пробіжку, або ж відвідуйте періодично спортзал. Нехай помірна фізична активність в задоволення стане невід'ємною частиною вашого життя.
І пам'ятайте, работ може бути багато, а здоров'я у вас одне ;)

Навчіться казати "ні"

Не навалюйте на себе купу обов'язків та задач, які потім не в силах будете розгребсти. А також не бійтесь казати керівництву про загруженість, коли вам пропонують взяти в роботу "ще один невеликий проєктик". Концентруйтесь на тих задачах, що дійсно важливі та вчіться делегувати усе інше.
До речі, ми вже вчили, як казати "НІ" - ходіть читати, якщо пропустили.

Знайдіть роботу, яка приносить задоволення

"На що тільки не готова піти людина заради грошей. Навіть на роботу" - вислів смішний, ситуація не дуже.
Адже робота, як би це банально не звучало, має приносити не лише дохід, а й задоволення та реалізацію ваших здібностей.
Не будемо впадати в іншу крайність та шукати міфічну "роботу мрії" - скрізь є свої недоліки та нюанси, однак в цілому вам має подобатись те, що ви робите і бажано бачити сенс в цій роботі.
Психологи пропонують у вигляді експерименту запитати себе - чи ви б погодились робити те, що робите зараз, безкоштовно? За умови, звісно, що питання грошей для вас не стояло б.

Розділяйте та концентруйтесь

Чітке розділення роботи та решти життя- запорука успіху. Намагайтесь максимально концентруватися на тому, що робите в кожен конкретний момент. Якщо ви на роботі - обговорення з подружкою планів на суботні посиденьки почекають. Якщо ви на вечірньому кіносеансі із коханим - на запитання колеги в месенджер можна буде відповісти в робочий час.

Не бійтесь уходити "в офлайн"

Для багатьох (і для мене в тому числі) це може стати справжнім челенджем, але воно того варте. Якщо раніше ви намагались бути для колег чи клієнтів "в мережі" та "на проводі" 24/7/365, час оголосити нові правила: після закінчення робочого дня та на вихідних, ви улітаєте на Юпітер, де немає інтернету, тому відповісти зможете тільки наступного робочого дня. Найскладніше в цьому челенджі - самому перестати тягнутись до мобільного, щоб перевірити чати та пошту, чи відправити "термінового" листа колезі в першій годині ночі. Але ми зможемо, я вірю! ))

Беріть відпустку

Іноді вийти в "офлайн" потрібно на більш довгий термін, ніж вечір та два вихідних. Відпустка - для того, щоб повністю відпочити від думок про роботу та перезавантажити мізки.
І це не лише ваше право, як працівника, а й обов'язок перед власним організмом.

Плануйте час на рідних та хобі

Якою б важливою не була для вас ваша робота, вона не має підчиняти собі все ваше життя.
Вільний від роботи час - не менш важливий і теж потребує планування, тож внесіть туди ранкову чи вечірню пробіжку, поїздку до батьків, посиденьки із друзями.

Порада для тих, хто працює вдома

В першу чергу, оптимізуйте робочий простір - чітко розділіть, яка частина квартири - для роботи, а яка для відпочинку. Працювати в ліжку- не дуже гарна ідея.
Якщо рука постійно тягнеться до телефону з Інстаграмом чи Фейсбуком - приберіть телефон подалі на час роботи. Те саме стосується і решти відволікаючих факторів (на жаль, з дітьми та домашніми улюбленцями ця порада працює не завжди).
Щоб налаштуватись на робочий лад, можна перевдягтись із пухнастого халатика в більш формальний одяг типу футболки і шортів.
Наступний рівень складності - встановити для себе робочі години та години відпочинку і чітко їх дотримуватись.

Життя за принципом "Work-life balance" - це не про забити на роботу заради розваг, це про гармонійне поєднання та прояв усіх ваших талантів та інтересів, це про увагу до власних потреб і здоров'я, це про життя на повні груди, щоб на пенсії можна було із задоволенням згадувати, як круто ви запалювали в молодості ;)

А щоб життя на пенсії було не менш запальним, потурбуйтесь про нього заздалегідь разом із програмою "ТАС-Пенсія".